- розв'язний
- I [розвйа/знией]
м. (на) -зному/ -з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і (про манери, поведінку тощо)II [розвйазни/й]м. (на) -зно/му/-з(‘)н'і/м, мн. -з(‘)н'і/ (про задачу, питання тощо)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розв'язний
Смотреть что такое "розв'язний" в других словарях:
розв'язний — I розв язн ий а/, е/. Який можна розв язати, вирішити, з ясувати і т. ін.; який піддається розв язанню, вирішенню. II розв язний а, е. Який поводить себе надто вільно, фамільярно, зухвало. || Який характеризується, відзначається надмірною… … Український тлумачний словник
розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання … Орфографічний словник української мови
розв'язність — ності, ж. Абстр. ім. до розв язний … Український тлумачний словник
розв'язно — Присл. до розв язний … Український тлумачний словник
нерозв'язний — а, е. Якого не можна вирішити, розв язати, вияснити і т. ін.; який не піддається розв язанню … Український тлумачний словник
важкорозв'язний — а, е. Який важко розв язати … Український тлумачний словник
нерозв'язний — прикметник якого не можна розв язати … Орфографічний словник української мови
розхристаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхристати. 2) у знач. прикм. Розстебнутий перев. на грудях (про одяг та його частини). || Оголений, відкритий (перев. про груди). || З оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі. •• Розхри/стана… … Український тлумачний словник
безпардонний — а, е, розм. Дуже розв язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний … Український тлумачний словник
безцеремонний — а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв язний. || Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка … Український тлумачний словник
