розв'язний

розв'язний
I [розвйа/знией]
м. (на) -зному/ -з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і (про манери, поведінку тощо)
II [розвйазни/й]
м. (на) -зно/му/-з(‘)н'і/м, мн. -з(‘)н'і/ (про задачу, питання тощо)

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "розв'язний" в других словарях:

  • розв'язний — I розв язн ий а/, е/. Який можна розв язати, вирішити, з ясувати і т. ін.; який піддається розв язанню, вирішенню. II розв язний а, е. Який поводить себе надто вільно, фамільярно, зухвало. || Який характеризується, відзначається надмірною… …   Український тлумачний словник

  • розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання …   Орфографічний словник української мови

  • розв'язність — ності, ж. Абстр. ім. до розв язний …   Український тлумачний словник

  • розв'язно — Присл. до розв язний …   Український тлумачний словник

  • нерозв'язний — а, е. Якого не можна вирішити, розв язати, вияснити і т. ін.; який не піддається розв язанню …   Український тлумачний словник

  • важкорозв'язний — а, е. Який важко розв язати …   Український тлумачний словник

  • нерозв'язний — прикметник якого не можна розв язати …   Орфографічний словник української мови

  • розхристаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхристати. 2) у знач. прикм. Розстебнутий перев. на грудях (про одяг та його частини). || Оголений, відкритий (перев. про груди). || З оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі. •• Розхри/стана… …   Український тлумачний словник

  • безпардонний — а, е, розм. Дуже розв язний; грубий, нахабний, занадто набридливий; безцеремонний …   Український тлумачний словник

  • безцеремонний — а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв язний. || Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»